Вас приветствует Заряна)))))

[Заряна]

Она взлетала выше всех…
Её полёт никто не видел,
Никто не видел тихий свет,
Никто ветров не видел силу…

В тени погасших фонарей
Мечты осколки прячут ночи…
Её отчаяние -тот свет,
Что души рвёт небрежно в клочья…

Она лишь выиграет бой,
Но только небо знает больше…
И пряча пламя за спиной
Она сильней… Обрывки тоньше

[Заряна]

Очень тонкие грани огня,
Словно шрам или след от крыльев…
Сложно было вчера холод принять
И теперь только нерв открытый…

Камнем сердце бросается вниз…
Не спасай, не держи сильнее…
Долюби, но не плач и отпусти,
Пусть оно станет вольным ветром

Припев:
Небо запомнит эту любовь,
Что с высотой догорала , не каясь…
Медленно дрожь проберется сквозь сон…
И не жалей, не лечи мои раны…

Небо запомнит эту любовь!
Было так больно, но мы доиграли…
Что-то звучало рваной струной…
Просто лечи эти раны губами…


2. Мне не нужен ответ… Прекрати
В нём надрывно тоска кричала…
Долюби, но не плач и отпусти
А потом всё начнём сначала…

[Заряна]

Ти не впізнав мене та не відчув
Коли я сяйвом місячним була…
Коли мій подих завмирав чому…
Чому лише тоді жадав тепла!

Танок долонь, а в них уламки снів…
Той поцілунок вище від небес,
Мов затяжний стрибок у світ вогнів,
Лавина біла, що з холодних скель…

То все було , а що тепер?

Приспів:
Я стану твоїм подихом
Та довгим нічним забуттям,
А хочеш світанком сполоханим
Та може твоїм життям!...

Я проросту немов гірська трава
У серце, душу, буду наче кров…
Нестерпно стане, ніжно , як роса
Впаду сама до вуст твоїх в полон.

Все тільки так… Мені повір…

[Заряна]

Это ещё не всё… Это не стон в пустоте…
Я мечту выжигала огнём, сердца стук оставляя на дне…
Чтобы не понял никто, как звучит темнота моих снов
Сильной птицы большое крыло нарисует мне путь без оков.

Это всего лишь тень… Это один только шаг…
Бег холодной воды в тишине… К жизни так возвращает весна…
Будет гореть высота, будет пылать и звенеть…
Из сожженной дотла пустоты сердца стук будет слышен на дне…

[Заряна]

Моє місто...Поранений птах,
Що в безодні чекає на весну...
Сірий сніг наче біль, наче взмах
І молитви, щоб сонце воскресло...

Все сплелося і світло, і дим,
Дзвони темряви, крига та сповідь...
І немає такої сльози,
Що не лишить ні шрамів ні болю...

Приспів
Бо обгоріли душі,
Там посивіло небо...
Не зоряниці спалах
Фарбує чорним землю

Бо обгоріли душі,
Річки жалю у серці...
Не зоряниці спалах
Червона моя земле....

2. Криком впала тоді височінь,
На осколки розбитий світанок...
Моє місто палало вночі
Не коханням...розривом останнім

Моє місто розстріляний птах...
Ріже спогад життя на уламки...
Сірий сніг наче біль , наче взмах
Кольорової мрії примара...

[Заряна]

1.Волна... До кончиков пальцев
Секунда...Из глупых порывов...
От чёрной краски устала
И пламя без чувств остыло

Танцуй со мой до рассвета,
Держать только крепко не надо
Сегодня бросила двери,
Я стану водой, не прощаясь.

Припев:
Поздно! Я закрыла гештальт!
Нет возврата к тебе!
Но мне
Больно! Знаешь буду дышать,
Словно раненый зверь...
Поверь...

2.Я душу штопала бредом,
Так легче вернуться к жизни...
Танцуй со мной до рассвета...
Старайся проигрывать чисто.

[Заряна]

Гостре каміння, що ранить
Вітер холодний б’є сльози...
Я оживу не в останнє,
Наче зелені порослі...

Сонце запалить жагою,
Спрага додасть мені сили
Знову вростати травою,
Пити життя через брили...

Вирвана навіть с корінням,
Стоптана, згублена болем
В твоє кохання не вірю
Та оселюсь в твоїх скронях.

Буду в думках, в твоїй крові...
Тихо не дам засинати
Спокій вкраду, вкраду ночі,
Серце сховаю за грати..