1.Немає вже сили, не хочу втрачати
Те тіло що пахне медом.
Цілуй небезпечно та дай мені знати
Який має вигляд розірване небо.
Та як виглядаєш, коли не боїшся,
В мені проростаєш світлом,
Коли у волоссі розплетена стрічка,
Коли твоє серце я п’ю наче річку.
Приспів:
Це все лише слова,
Що падають дощем
До лагідних долонь
Душі, що звав вогнем.
Це все була вона…
Мов день, а може ніч,
Це все лише любов,
Що лине з рук моїх.
2. Немає вже сили дивитися в очі,
Так солодко стати пилом…
Замріяний вітер у тебе в полоні,
Лікує коханням знівечені крила.