[Заряна]

Гостре каміння, що ранить
Вітер холодний б’є сльози...
Я оживу не в останнє,
Наче зелені порослі...

Сонце запалить жагою,
Спрага додасть мені сили
Знову вростати травою,
Пити життя через брили...

Вирвана навіть с корінням,
Стоптана, згублена болем
В твоє кохання не вірю
Та оселюсь в твоїх скронях.

Буду в думках, в твоїй крові...
Тихо не дам засинати
Спокій вкраду, вкраду ночі,
Серце сховаю за грати..