Зрікалася неба
1.Падав світанок за гори,
Падав до тихої річки.
В омуті тиша прозора,
Душу не вирвати звідти.
Припев:
Зрікалася неба,
Зрікалася світла!
Та більше не треба …
Я хочу повітря!
Це втеча від болю.
Злечу, наче вільна!
Твоєї любові
Бажала так сильно!
2.Я зачарована ніччю
Очі його цілувала.
Більше кохання не кличу,
Бо вже розбилися чари.
Серце спитай , чи кохає
Та не тримай у полоні.
Там за палаючим краєм
Тільки сніги на долоні.
__________________
Любовь приходит когда тебя поглощает отчаяние. А счастье, когда устаёшь его догонять....
Последний раз редактировалось Заряна; 19.10.2011 в 21:53.
|